недоміряти

НЕДОМІ́РЯТИ див. недоміря́ти.

НЕДОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НЕДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОМІ́РЯТИ, яю, яєш і НЕДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить.

Ще раз поміряв кроками і, вже впевнений, що недоміряв собі, почав орати далі, хоч його і відмовляла жінка (Стельмах, II, 1962, 136);

// Продаючи, відміряти чого-небудь менше, ніж потрібно, з метою наживи.

Купець той багато неправди робив: мірявши — недомірював, важивши — недоважував, дурив людей… (Григ., Вибр., 1959, 450).

Значення в інших словниках

1. недоміряти — недомі́ряти дієслово доконаного виду недоміря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. недоміряти — I недом`ірятидив. недоміряти. II недомір`яти-яю, -яєш і недомірювати, -юю, -юєш, недок., недоміряти, -яю, -яєш і недомірити, -рю, -риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить. || Продаючи, відміряти чого-небудь менше, ніж потрібно, з метою наживи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недоміряти — НЕДОМІ́РЯТИ див. недоміря́ти. НЕДОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НЕДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОМІ́РЯТИ, яю, яєш і НЕДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., чого, що і без дод. Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить.  Словник української мови у 20 томах