Словник української мови у 20 томах

недопущенний

НЕДОПУЩЕ́ННИЙ, а, е.

Якого не можна допустити, допускати; недопустимий.

Недопущенна грубість;

Недопущенне недбальство.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недопущенний — недопуще́нний прикметник неможливий  Орфографічний словник української мови
  2. недопущенний — -а, -е. Неможливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови