недопущення

НЕДОПУ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь.

Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне розглянути організаційно-правові заходи щодо недопущення зловживань, шахрайств та обману населення з боку банків, страхових, трастових компаній, інвестиційних і благодійних фондів та інших підприємницьких структур, що працюють з коштами населення (з наук. літ.);

// Уникнення чого-небудь.

2. Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь.

Недопущення до викладання.

Значення в інших словниках

1. недопущення — недопу́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. недопущення — -я, с. 1》 Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. || Уникнення чого-небудь. 2》 Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь. Недопущення до викладання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недопущення — НЕДОПУ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. У практичній боротьбі з фракційністю необхідно, щоб кожна організація партії якнайсуворіше стежила за недопущенням ніяких фракційних виступів (Ленін...  Словник української мови в 11 томах