недопущення

НЕДОПУ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь.

У практичній боротьбі з фракційністю необхідно, щоб кожна організація партії якнайсуворіше стежила за недопущенням ніяких фракційних виступів (Ленін, 32, 1951, 211);

// Уникнення чого-небудь.

При вирощуванні буряків колгоспники особливо дбали про виконання всіх робіт у стислі строки і недопущення втрат (Колг. Укр., 5, 1956, 26).

2. Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь.

Недопущення до викладання.

Значення в інших словниках

1. недопущення — недопу́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. недопущення — -я, с. 1》 Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. || Уникнення чого-небудь. 2》 Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь. Недопущення до викладання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недопущення — НЕДОПУ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне розглянути організаційно-правові заходи щодо недопущення зловживань...  Словник української мови у 20 томах