недорідний
НЕДОРІ́ДНИЙ, а, е.
Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний.
Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Панас Мирний);
// Який погано вродив.
Часто ішли обложні дощі, від них усе намокало, і на пні гнив недорідний овес (С. Чорнобривець);
// Дрібний, сплющений (про зерно).
Зерна [після віяння] виходило обмаль – дрібне і морхле, недорідне, жменька-друга якась з сита, а то все полова (Г. Коцюба).
Словник української мови (СУМ-20)