недорізаний
НЕДОРІ́ЗАНИЙ, а, е.
Не зовсім, не до кінця зарізаний.
Лі Юнк-по ввивався на землі, бив ногами й руками, як недорізаний півень крилами (Мирослав Ірчан).
◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) недорі́заний, зі сл. крича́ти, вереща́ти, галасува́ти і т. ін. – дуже сильно, пронизливо і т. ін.
Вражений запорозькою тактикою, французький інженер Боплан верещав як недорізаний, намагаючись налагодити артилерійський вогонь (О. Довженко);
Офіцер скочив на дорогу й став галасувати мов недорізаний (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)