недосвідомий

НЕДОСВІДО́МИЙ, а, е, заст.

Якого не зазнали з досвіду; не сприйнятий свідомістю.

Усе недодумане і недосвідоме з неї [Шевченкової пісні] пощезло; зосталось тілько [тільки] саме сяєво (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. недосвідомий — недосвідо́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недосвідомий — -а, -е, діал. Пізнаний не до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недосвідомий — Недосвідо́мий, -а, -е Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво. К. ХП. 130.  Словник української мови Грінченка