недосвідчений
НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е, у чому і без дод.
Який не має достатнього досвіду, знань, потрібних в якій-небудь справі, професії і т. ін.
Тася всі ці дні почувала себе, як недосвідчений канатоходець над прірвою (Л. Дмитерко);
Здригнув Київський полк. Не витримали молоді, недосвідчені в боях юнаки, .. почали відступати (О. Довженко);
// Непризвичаєний, ненатренований (про зір, слух і т. ін.).
Недосвідчене око й не помітить, що поміж товстими ялинами, і гіллястими дубами, під глибокими сніговими заметами живе добра тисяча людей (М. Шеремет);
// у знач. ім. недосві́дчений, ного, ч.; недосві́дчена, ної, ж.
Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Словник української мови (СУМ-20)