недосвідчений
НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е, у чому і без додатка. Який не має достатнього досвіду, знань, потрібних в якій-небудь справі, професії і т. ін.
Тася всі ці дні почувала себе, як недосвідчений канатоходець над прірвою (Дмит., Розлука, 1957, 65);
Здригнув Київський полк. Не витримали молоді, недосвідчені в боях юнаки, .. почали відступати (Довж., І, 1958, 181);
// Непризвичаєний, ненатренований (про зір, слух і т. ін.).
Недосвідчене око й не помітить, що поміж товстими ялинами, і гіллястими дубами, під глибокими сніговими заметами живе добра тисяча людей (Шер., В партиз. загонах, 1947, 92).
Словник української мови (СУМ-11)