недосвіт
НЕДО́СВІТ, у, ч.
Ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок.
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... (Т. Шевченко);
Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)