недосвіт
НЕДО́СВІТ, у, ч. Ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок.
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив… Поморозив… (Шевч., II, 1963, 399);
Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою (Вас., І, 1959, 184).
Словник української мови (СУМ-11)