недосипати
НЕДОСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НЕДОСИ́ПАТИ, плю, пле; мн., недоси́плють; док., кому, чого і без дод.
Насипати чого-небудь менше, ніж потрібно.
НЕДОСИПА́ТИ², а́ю, а́єш і НЕДОСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НЕДОСПА́ТИ, плю́, пи́ш; мн. недоспля́ть; док., без дод.
Спати менше, ніж потрібно; не висиплятися.
Цілий вік отак жилося; Все життя недосипав [батрак]: Кожен рік його волосся Сивиною обсипав (Ю. Гойда);
[Геннадій:] А знаєте, по вас, нівроку, і не видно, що ви... трохи недоспали (З. Мороз).
(1) Недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти ноче́й (ні́чок, ніч, ні́чку і т. ін.) – використовуючи не всю ніч для сну, не висиплятися.
[Мар'яна:] Дожидаючи тебе, недосипала я ночі (С. Васильченко);
Я вже не одну недосипляю ніч, щоб приструнчити і втихомирити його (М. Стельмах);
Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце (Л. Боровиковський).
◇ (2) Недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)] – довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому.
[Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім'ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький);
День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець);
– Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас... для сім'ї (Панас Мирний).
НЕДОСИ́ПАТИ див. недосипа́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)