недосипати
НЕДОСИ́ПАТИ див. недосипа́ти¹.
НЕДОСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НЕДОСИ́ПАТИ, плю, пле; мн, недоси́плють; док., перех. Насипати чого-небудь менше, ніж потрібно.
НЕДОСИПА́ТИ², а́ю, а́єш і НЕДОСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НЕДОСПА́ТИ, плю́, пи́ш; мн. недоспля́ть; док. Спати менше, ніж потрібно; не висиплятися.
Цілий вік отак жилося; Все життя недосипав [батрак]: Кожен рік його волосся Сивиною обсипав (Гойда, Сонце.., 1951, 58);
[Геннадій:] А знаєте, по вас, нівроку, і не видно, що ви… трохи недоспали (Мороз, П’єсси, 1959, 286).
Недосипа́ти (недосипля́ти, недоспа́ти) ноче́й (ні́чок, ніч, ні́чку і т. ін.) — використовуючи не всю ніч для сну, не висиплятися.
[Мар’яна:] Дожидаючи тебе, недосипала я ночі (Вас., III, 1960, 46);
Я вже не одну недосипляю ніч, щоб приструнчити і втихомирити його (Стельмах, І, 1962, 605);
Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце (Бор., Тв., 1957, 125);
Недосипа́ти (недосипля́ти, недоспа́ти) [ноче́й], недоїда́ти (недої́сти) [шматка́ хлі́ба] див. недоїда́ти.
Словник української мови (СУМ-11)