Словник української мови у 20 томах

недосяжний

НЕДОСЯ́ЖНИЙ, а, е.

1. До якого неможливо або важко дістатися, добратися через велику відстань.

Ворожі літаки десь понеслися далі в глиб країни. Тільки тепер Захар збагнув увесь жах такої раптової появи ворога, недосяжного в небі (Іван Ле);

А мрії линули в простори. Туди, туди на сизі гори До недосяжних верховин (О. Олесь);

// Надзвичайно великий, високий; безмежний.

На небі світилися зірки, так само як і вчора, і позавчора. Десь, у недосяжній висоті мирно миготіли вони (А. Хижняк).

2. Те саме, що недосту́пний 2–4.

Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (М. Коцюбинський);

В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко);

– Властолюбна королева Луїза, недавно горда і недосяжна, тепер щасливо посміхається, ловлячи кожен мій погляд і кожне слово (П. Кочура).

3. З яким ніщо не може зрівнятися; неперевершений.

Сонце стояло над степом міднолике, значне у своїй недосяжній величності (Н. Рибак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недосяжний — (до якого важко доступити, не можна досягнути) недоступний.  Словник синонімів Полюги
  2. недосяжний — недося́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. недосяжний — поет. заобрійний; (- небо) безмежний, незмірний; (хто) недоступний; (для розуму) незрозумілий, незбагненний; (- велич) неперевершений.  Словник синонімів Караванського
  4. недосяжний — -а, -е. 1》 До якого неможливо або важко дістатися, добратися через велику відстань. || Надзвичайно великий, високий; безмежний. 2》 Те саме, що недоступний 2-4). 3》 З яким ніщо не може зрівнятися; неперевершений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недосяжний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. недосяжний — Недося́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. недосяжний — НЕДОСЯ́ЖНИЙ, а, е. 1. До якого неможливо або важко дістатися, добратися через велику відстань. Ворожі літаки десь понеслися далі в глиб країни. Тільки тепер Захар збагнув увесь жах такої раптової появи ворога, недосяжного в небі (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах