Словник української мови у 20 томах

недоуздок

НЕДО́УЗДОК, дка, ч.

Вуздечка без вудил; оброть, обротька.

Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває (з казки).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недоуздок — недо́уздок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. недоуздок — -дка, ч. Вуздечка без вудил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоуздок — Кантар, кантарка, оброть, обротька  Словник чужослів Павло Штепа
  4. недоуздок — НЕДО́УЗДОК (вуздечка без вудил), ОБРО́ТЬ, ОБРО́ТЬКА. Віз запряжений парою великих світло-сірих коней, а пара буланих, без посторонків, а лише на недоуздках, танцювали по боках у сірих (О. Копиленко); Гарячі коні в перегоні хропуть, круті оброті рвуть (Я.  Словник синонімів української мови
  5. недоуздок — Недо́уздок, -дка; -уздки, -дків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. недоуздок — НЕДО́УЗДОК, дка, ч. Вуздечка без вудил. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває (Укр.. казки, легенди.., 1957, 105).  Словник української мови в 11 томах
  7. недоуздок — Недоуздок, -дка м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.  Словник української мови Грінченка