Словник української мови у 20 томах

недоук

НЕДО́УК, а, ч.

Недоучена, малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина.

– Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недоук — недо́ук іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. недоук — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
  3. недоук — -а, ч. Недоучена, малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоук — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
  5. недоук — НЕДО́УК, а, ч. Недоучена, малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина. — Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях (Н.-Лев., IV, 1956, 294).  Словник української мови в 11 томах
  6. недоук — Недоук, -ка м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.  Словник української мови Грінченка