недоук
НЕДО́УК, а, ч. Недоучена, малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина.
— Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях (Н.-Лев., IV, 1956, 294).
Словник української мови (СУМ-11)НЕДО́УК, а, ч. Недоучена, малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина.
— Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях (Н.-Лев., IV, 1956, 294).
Словник української мови (СУМ-11)