недоїдати
НЕДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док.
1. Погано харчуватися, систематично не наїдатися.
От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, недоїдає й недосипає (І. Нечуй-Левицький);
Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С. Скляренко).
2. тільки док., що і без прям. дод. Не все поївши, залишитись неситим.
Треба завжди пам'ятати, що в багатьох випадках, краще недоїсти, ніж переїсти (В. Кучер).
(1) Недоїда́ти, недопива́ти – жити, погано харчуючись.
[Кіндрат Антонович:] Я .. увесь вік злидні годував, недоїдав, недопивав... (М. Кропивницький);
Оксана з дев'яти років навчилася недоїдати, недопивати (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)