нежатий
НЕЖА́ТИЙ, а, е.
Якого ще не жали, який стоїть на пні (про хлібні та інші трав'янисті рослини).
Мартошине жито не раз висипалось нежате (Леся Українка);
// Покритий рослинами, які ніхто не жав.
На вузькій лісовій галявині – нивка падалишнього жита, занедбана, нежата (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)