нежатий
НЕЖА́ТИЙ, а, е. Якого ще не жали, який стоїть на пні (про хлібні та інші трав’янисті рослини).
Мартошине жито не раз висипалось нежате (Л. Укр., III, 1952, 636);
// Покритий рослинами, які ніхто не жав.
На вузькій лісовій галявині — нивка падалишнього жита, занедбана, нежата (Ю. Янов., Мир, 1956, 144).
Словник української мови (СУМ-11)