незабрукований
НЕЗАБРУКО́ВАНИЙ, а, е.
Не вкритий бруком (про вулицю, дорогу і т. ін.).
Пройшовши останні будівлі по Пільній вулиці, вони крокували незабрукованою польовою дорогою (Ірина Вільде);
Ці тихі незабруковані вулички з лагідними будиночками серед дерев і квітів навіювали зажуру (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)