незавершений
НЕЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е.
Не доведений до кінця; незакінчений.
Робочий стіл, як ніколи завалений рукописами – незакінчений роман, незавершена п'єса, недописаний сценарій (Л. Дмитерко);
Цимбал відчував, як навздогін за ним тягнеться довгий хвіст незавершених справ (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)