незавершений
НЕЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незакінчений.
Робочий стіл, як ніколи завалений рукописами — незакінчений роман, незавершена п’єса, недописаний сценарій (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 5);
Цимбал відчував, як навздогін за ним тягнеться довгий хвіст незавершених справ (Жур., Звич. турботи, 1960, 103).
Словник української мови (СУМ-11)