незабутній

НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам’ятний.

Енгельс говорив, що тактика Маркса в 1848 році була правильна, що вона і тільки вона дійсно дала правильні, тривкі, незабутні уроки пролетаріатові (Ленін, 17, 1971, 31);

Мабуть, із часу незабутніх Жовтневих штурмів не знала країна вибуху такого бурхливого революційного піднесення, як у ці дні літа двадцятого року (Гончар, II, 1959, 302);

// Гідний довгої пам’яті.

У грізні години воєнні Пішли вони [діти] в військо могутнє. І кликав до бою їх Ленін Іменням своїм незабутнім (Бичко, Сійся.., 1959, 59);

// Який назавжди збережеться в пам’яті.

Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Л. Укр., V, 1956, 345);

// Який надовго, глибоко запам’ятався.

Що то за сон був, чарівний, незабутній! (Гончар, Таврія, 1952, 30);

Ми малими співали бувало незабутні, любимі пісні (Гонч., Вибр., 1959, 92);

Скільки незабутніх спогадів зв’язано з рудником! (Ткач, Плем’я.., 1961, 266);

// у знач. ім. незабу́тнє, нього, с. Те, що не забувається, що надовго, глибоко запам’яталося.

Ти кажеш про згадки, ти говориш про те незабутнє, що є в кожного з нас зокрема і в усіх разом (Збан., Незабутнє, 1953, 12).

Значення в інших словниках

1. незабутній — незабу́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незабутній — Вікопомний, вікопам'ятний, вічнопам'ятний, сов. пам'ятний; (слід) невитравний; (- славу) невмирущий, безсмертний, вічний.  Словник синонімів Караванського
3. незабутній — див. вічний  Словник синонімів Вусика
4. незабутній — [неизабут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. незабутній — -я, -є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам'ятний. || Гідний довгої пам'яті. || Який назавжди збережеться в пам'яті. || Який надовго, глибоко запам'ятався. || у знач. ім. незабутнє, -нього, с. Те, що не забувається, що надовго, глибоко запам'яталося.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.; пам'ятний. Цей урочистий вечір було присвячено пам'яті незабутнього класика української літератури (з газ.); // Гідний довгої пам'яті.  Словник української мови у 20 томах
7. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
8. незабутній — Незабу́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)