незабутньо

НЕЗАБУ́ТНЬО. Присл. до незабу́тній.

Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (Гончар, Тронка, 1963, 292).

Значення в інших словниках

1. незабутньо — незабу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незабутньо — Присл. до незабутній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незабутньо — НЕЗАБУ́ТНЬО. Присл. до незабу́тній. Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. незабутньо — Незабу́тньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)