незабутньо
НЕЗАБУ́ТНЬО.
Присл. до незабу́тній.
Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЗАБУ́ТНЬО.
Присл. до незабу́тній.
Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)