незабутньо
НЕЗАБУ́ТНЬО. Присл. до незабу́тній.
Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (Гончар, Тронка, 1963, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незабутньо — незабу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незабутньо — Присл. до незабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незабутньо — НЕЗАБУ́ТНЬО. Присл. до незабу́тній. Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- незабутньо — Незабу́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)