незабутньо

НЕЗАБУ́ТНЬО. Присл. до незабу́тній.

Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (Гончар, Тронка, 1963, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незабутньо — незабу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незабутньо — Присл. до незабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незабутньо — НЕЗАБУ́ТНЬО. Присл. до незабу́тній. Так славно, так незабутньо усміхнулась [дівчина] йому! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. незабутньо — Незабу́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)