незабутній

незабу́тній

[не^изабут(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. незабутній — незабу́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незабутній — Вікопомний, вікопам'ятний, вічнопам'ятний, сов. пам'ятний; (слід) невитравний; (- славу) невмирущий, безсмертний, вічний.  Словник синонімів Караванського
3. незабутній — див. вічний  Словник синонімів Вусика
4. незабутній — -я, -є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам'ятний. || Гідний довгої пам'яті. || Який назавжди збережеться в пам'яті. || Який надовго, глибоко запам'ятався. || у знач. ім. незабутнє, -нього, с. Те, що не забувається, що надовго, глибоко запам'яталося.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.; пам'ятний. Цей урочистий вечір було присвячено пам'яті незабутнього класика української літератури (з газ.); // Гідний довгої пам'яті.  Словник української мови у 20 томах
6. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
7. незабутній — Незабу́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам’ятний. Енгельс говорив, що тактика Маркса в 1848 році була правильна, що вона і тільки вона дійсно дала правильні, тривкі, незабутні уроки пролетаріатові (Ленін...  Словник української мови в 11 томах