незагасний
НЕЗАГА́СНИЙ, а, е, поет.
1. Який постійно горить, ніколи не загасає; незгасний.
2. перен. Який не ослаблюється, не проходить, не втрачає з часом своєї сили; вічний.
Це зоря з-поміж зір найясніша, Незагасна це юність моя (П. Усенко).
Словник української мови (СУМ-20)