незайнятий
НЕЗА́ЙНЯТИЙ, рідко НЕЗА́НЯТИЙ, а, е.
1. Який пустує, не використовується (про приміщення, місце і т. ін.).
А ти ж біля печі цілий день... Так втомишся, що як одбереш де пізньої доби незаняте місце, як припадеш, то, як убита, до самого білого світа не прокидаєшся (Панас Мирний);
Тепер, .. коли я ночувала в незайнятій ніші її квартири, придивилася я ближче до її життя (Ірина Вільде);
Сперся [слідчий] ліктями на високу спинку незайнятого крісла (П. Колесник);
Незайнята машина.
2. розм. Не завантажений роботою (про людину); вільний.
3. Який не має роботи; безробітний.
Особливості мотивів трудової поведінки незайнятого працездатного населення з'ясовувалися нами шляхом емпіричних досліджень (з наук. літ.);
У незайнятої частини працездатного населення особливо актуальні найелементарніші мотиви “виживання” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)