незайнятий

НЕЗА́ЙНЯТИЙ, рідко НЕЗА́НЯТИЙ, а, е.

1. Який пустує, не використовується (про приміщення, місце і т. ін.).

А ти ж біля печі цілий день… Так втомишся, що як одбереш де пізньої доби незаняте місце, як припадеш, то, як убита, до самого білого світа не прокидаєшся (Мирний, І, 1954, 76);

Тепер, .. коли я ночувала в незайнятій ніші її квартири, придивилася я ближче до її життя (Вільде, На порозі, 1955, 159);

Сперся [слідчий] ліктями на високу спинку незайнятого крісла (Кол., Терен.., 1959, 268);

Незайнята машина.

2. розм. Не завантажений роботою (про людину); вільний.

Значення в інших словниках

1. незайнятий — неза́йнятий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незайнятий — рідко незанятий, -а, -е. 1》 Який пустує, не використовується (про приміщення, місце і т. ін.). Незайнята машина. 2》 розм. Не завантажений роботою (про людину); вільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незайнятий — НЕЗА́ЙНЯТИЙ, рідко НЕЗА́НЯТИЙ, а, е. 1. Який пустує, не використовується (про приміщення, місце і т. ін.). А ти ж біля печі цілий день...  Словник української мови у 20 томах
4. незайнятий — ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення — нічим не заповнений; про місце — ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев.  Словник синонімів української мови