незаперечність
НЕЗАПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до незапере́чний.
Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу (О. Довженко);
Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)