незаперечність

НЕЗАПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незапере́чний.

Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу (Довж., І, 1958, 70);

Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (Рильський, III, 1956, 113).

Значення в інших словниках

1. незаперечність — незапере́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незаперечність — -ності, ж. Абстр. ім. до незаперечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незаперечність — НЕЗАПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незапере́чний. Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу (О. Довженко); Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах