незастебнутий
НЕЗАСТЕ́БНУТИЙ, а, е.
З розхристаними полами (про одяг).
Явтух Каленикович іде вулицею у незастебнутому кожусі (Ю. Яновський);
// Не з'єднаний, не скріплений чим-небудь.
Через незастебнуті поли біліла біла, як папір, сорочка (Панас Мирний);
Незастебнутий комірчик світлої .. сорочки вибивався з-під піджака (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)