незбожний

НЕЗБО́ЖНИЙ, а, е, розм.

Те саме, що безбо́жний.

Оскаржену Марусю Чураївну тоді суддя суворо запитав, – коли, чого і для якой причини таке незбожне діло учинила? (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. незбожний — незбо́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незбожний — Незбожний, -а, -е Безбожный.  Словник української мови Грінченка