незвіданий
НЕЗВІ́ДАНИЙ, а, е.
Який не підлягав вивченню, дослідженню; невідомий.
Незвідані космічні простори;
// у знач. ім. незві́дане, ного, с. Те, що не підлягало вивченню, дослідженню.
Юрій Гагарін та Герман Титов першими проклали шлях у незвідане (з наук.-попул. літ.);
// Про якого ніхто не знає; незнаний.
Ліс для мене був якимсь незвіданим казковим царством лисиць, ведмедів, вовків, оленів та різного птаства (М. Томчаній);
// Якого не зазнав, не пережив хто-небудь.
Їй було тривожно і страшно, якісь незвідані почування гнітили дитяче серце (О. Донченко);
Якась нова, незвідана досі радість клубочилась в її грудях (Д. Бедзик);
// у знач. ім. незві́дане, ного, с. Те, чого не зазнав, не пережив хто-небудь.
Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров'ю і штовхало до незвіданого і звабного (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)