незвіданий
НЕЗВІ́ДАНИЙ, а, е. Який не підлягав вивченню, дослідженню; невідомий.
Радянські вчені розширяють дослідження космічного простору і верхніх шарів атмосфери. Незвідані процеси явищ природи, які відбуваються в космосі, ставатимуть тепер доступнішими людині (Рад. Укр., 5. XI 1957, 1);
// у знач. ім. незві́дане, ного, с. Те, що не підлягало вивченню, дослідженню.
Юрій Гагарін та Герман Титов першими проклали шлях у незвідане (Наука.., 6, 1962, 30);
// Про якого ніхто не знає; незнаний.
Ліс для мене був якимсь незвіданим казковим царством лисиць, ведмедів, вовків, оленів та різного птаства (Томч., Готель.., 1960, 66);
// Якого не зазнав, не пережив хто-небудь.
Їй було тривожно і страшно, якісь незвідані почування гнітили дитяче серце (Донч., III, 1956, 47);
Якась нова, незвідана досі радість клубочилась в її грудях (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 38);
// у знач. ім. незві́дане, ного, с. Те, чого не зазнав, не пережив хто-небудь.
Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров’ю і штовхало до незвіданого і звабного (Чаб., Тече вода.., 1961, 119).
Словник української мови (СУМ-11)