незганьблений

НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь.

Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (Бажан, Вибр., 1940, 119);

Крізь злигодні і небезпеки життя пронесла вона незганьбленою свою чистоту (Рад. літ-во, 7, 1966, 65).

Значення в інших словниках

1. незганьблений — незга́ньблений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незганьблений — -а, -е. Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незганьблений — НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Який своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив себе. Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (М.  Словник української мови у 20 томах