незганьблений

незга́ньблений

-а, -е.

Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь.

Значення в інших словниках

1. незганьблений — незга́ньблений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незганьблений — НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Який своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив себе. Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (М.  Словник української мови у 20 томах
3. незганьблений — НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь. Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (Бажан, Вибр.  Словник української мови в 11 томах