незгладимий
НЕЗГЛАДИ́МИЙ, а, е.
Який не може зникнути, пройти, стертися і т. ін.
Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу (І. Франко);
Віспа лишила незгладимий слід на її личку (М. Чабанівський);
// уроч. Який не може стертися з пам'яті; незабутній.
Бувають у житті зустрічі, які залишають незгладимий, теплий і світлий спогад у наших серцях надовго, вірніше, назавжди – на все життя (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)