незглибимий

НЕЗГЛИБИ́МИЙ, а, е.

уроч. Який не має меж; якого важко або неможливо вичерпати; дуже великий, безмежний, безмірний; невичерпний.

Пригадували [ми з Василем] собі безконечність просторів, Чорногори вершини і глухий шум одвічних незглибимих лісів гуцульських... (Г. Хоткевич);

В дожовтневій літературі українській М. Коцюбинському належить одне з найпочесніших місць .. На таке місце заслужив він .. через незглибимий гуманізм глибокий (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. незглибимий — Незмірний, бездонний [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. незглибимий — незглиби́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. незглибимий — див. глибокий  Словник синонімів Вусика
4. незглибимий — -а, -е. Який не має меж; якого важко або неможливо вичерпати; дуже великий, безмежний, безмірний; невичерпний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незглибимий — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ...  Словник синонімів української мови
6. незглибимий — НЕЗГЛИБИ́МИЙ, а, е. Який не має меж; якого важко або неможливо вичерпати; дуже великий, безмежний, безмірний; невичерпний. Пригадували [ми з Василем] собі безконечність просторів...  Словник української мови в 11 томах