Великий тлумачний словник сучасної мови

незглибимий

незглиби́мий

-а, -е.

Який не має меж; якого важко або неможливо вичерпати; дуже великий, безмежний, безмірний; невичерпний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. незглибимий — Незмірний, бездонний [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. незглибимий — незглиби́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. незглибимий — див. глибокий  Словник синонімів Вусика
  4. незглибимий — НЕЗГЛИБИ́МИЙ, а, е. уроч. Який не має меж; якого важко або неможливо вичерпати; дуже великий, безмежний, безмірний; невичерпний. Пригадували [ми з Василем] собі безконечність просторів...  Словник української мови у 20 томах
  5. незглибимий — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ...  Словник синонімів української мови
  6. незглибимий — НЕЗГЛИБИ́МИЙ, а, е. Який не має меж; якого важко або неможливо вичерпати; дуже великий, безмежний, безмірний; невичерпний. Пригадували [ми з Василем] собі безконечність просторів...  Словник української мови в 11 томах