незгідний

НЕЗГІ́ДНИЙ, а, е.

1. Те саме, що незгі́дливий.

Один молодий, що терпів таку кару, Старому жалівсь на незгідную пару: – Од жінки така тягота на мені, Неначе я камінь-спідняк у млині! (А. Кримський).

2. з чим. Який не відповідає чому-небудь, іде врозріз з чимсь; несумісний.

Ось .. інтелігенція, що в сліпій гордості і гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І. Франко);

Багато книг було знищено через те, що духовенство вважало їх зміст незгідним із вченням християнської церкви (з навч. літ.).

3. Позбавлений гармонійності, злагодженості (про голоси, звуки, музику і т. ін.); несуголосний, незграйний, недружний.

Найгірше незгідні голоси зливаються в далечині в гармонійні тони (Л. Мартович);

Лиш два такі чоловіки стояли серед коршми [корчми] та хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь .. думку (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. незгідний — незгі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незгідний — НЕЗГІДНИЙ – НЕЗГОДНИЙ Незгідний. 1. З яким важко дійти згоди; впертий. [Річард:] "Незгідні", "незалежні", "рівноправні", такі були мої питимі предки (Леся Українка). 2. Несумісний з чимсь. Ось.  Літературне слововживання
3. незгідний — -а, -е. 1》 Те саме, що незгідливий. 2》 з чим. Який не відповідає чому-небудь, іде врозріз з чимсь; несумісний. 3》 Позбавлений гармонійності, злагодженості (про голоси, звуки, музику і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незгідний — НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
5. незгідний — НЕЗГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що незгі́дливий. Один молодий, що терпів таку кару, Старому жалівсь на незгідную пару: — Од жінки така тягота на мені, Неначе я камінь-спідняк у млині! (Крим., Вибр., 1965, 247). 2. з чим.  Словник української мови в 11 томах