незгідний
НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил. (якого не можна одночасно поєднати з чим-небудь іншим). Пісня журлива, за серце хапає, а обличчя тих, що співають, зовсім не сумні, на устах у молодиці навіть блукає невідповідна до пісні усмішка (О. Гончар); Ось.. інтелігенція, що в сліпій гордості і гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І. Франко); Смерть здавалась їй несумісною з її поняттями про синів (А. Трипільський); Гуманізм і насильство — несумісні явища; Добро і зло — взаємовиключні категорії. — Пор. 2. недоре́чний.
НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений, неритмічний); НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, РІЗНОГОЛО́СИЙ (про голоси, звуки, музику і т. ін.). Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (С. Добровольський); Насіння дало недружні сходи; Неузгоджені дії; Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (М. Коцюбинський); Лиш два такі чоловіки.. хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь сповиточну думку (І. Франко); Комбатів наказ різноголосим шелестом перебігає по окопах і ячейках (Н. Тихий). — Пор. 2. безла́дний, 2. неорганізо́ваний.
УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙ розм., УГУ́РНИЙ діал., ОГУ́РНИЙ діал., ПЕНЯКУВА́ТИЙ діал.; ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАПЕ́КЛИЙ, КЛЯ́ТИЙ розм., ЗАБІСО́ВАНИЙ розм. заст. (особливо упертий); МІДНОЛО́БИЙ зневажл. (безглуздо упертий). Народився й жив (Святослав) таким, як і батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим (С. Скляренко); Федір добре знав свого батька — непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому (А. Головко); Він вирішив було пошукати інших шляхів до зближення з непіддатливою циганкою (Д. Ткач); Гаркуша незабаром повертався знову, люто умовляючи неподатливих отаманів (О. Гончар); Цей нарід незгідливий: вони отак і до суду-віку на одно не згодяться (Лесь Мартович); Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста (І. Нечуй-Левицький); А ті, що в своїх помилках угурні, То справжні дурні (І. Франко); Що лютіше карали (фашисти), то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (В. Козаченко); — Такого запеклого індивіда, як ти, я давно не бачив! — признається Хома (О. Гончар); — Звали того денщика Стьопкою. І клятий же був такий: що йому вже не доставалося, як не бив його охвецер (офіцер), — нічого не помага (Панас Мирний); Був з нього козарлюга забісований (О. Стороженко). — Пор. 1. непокі́рний.
Словник синонімів української мови