незгірший
НЕЗГІ́РШИЙ, а, е, розм.
Не гірший, як у когось, у інших (перев. у порівнянні).
– Котячий розум незгірший Курячого! – буркнув .. Слон (І. Франко);
Чим нагадатися тобі, Щоб ти не забував мене? .. Чи до ворожки через сніг Піти вночі на край села, Щоб до колишніх чар моїх Нових, незгірших додала? (Л. Первомайський);
// Який підходить кому-, чому-небудь, задовольняє чиїсь вимоги; непоганий, хороший.
[Мартіан:] Мій син одважної, твердої вдачі, – незгірший був би з нього проповідник (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)