незмушено

НЕЗМУ́ШЕНО, рідко.

Присл. до незму́шений.

Ганна обидва рази почувала себе в його товаристві зовсім незмушено, легко й приємно (В. Козаченко);

Вона незмушено про себе Михасеві розповіла (С. Воскрекасенко).

Значення в інших словниках

1. незмушено — незму́шено прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. незмушено — рідко. Присл. до незмушений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незмушено — НЕЗМУ́ШЕНО, рідко. Присл. до незму́шений. Ганна обидва рази почувала себе в його товаристві зовсім незмушено, легко й приємно (Коз., Сальвія, 1959, 38); Вона незмушено про себе Михасеві розповіла (Воскр., І всерйоз.., 1960, 69).  Словник української мови в 11 томах