незмушений
НЕЗМУ́ШЕНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що неси́луваний, неви́мушений.
Рясно лунали незлобиві, радісні вигуки, лагідно-бадьорі розмови та вільний, незмушений сміх (С. Васильченко);
Я сипав дотепи, махав кашкетом, Я був незмушений, я червонів, Не певен був, яких воно поетам В таких випадках уживати слів (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)