незмушений

НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.

Значення в інших словниках

1. незмушений — незму́шений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. незмушений — -а, -е, рідко. Те саме, що невимушений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незмушений — НЕЗМУ́ШЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неси́луваний, неви́мушений. Рясно лунали незлобиві, радісні вигуки, лагідно-бадьорі розмови та вільний, незмушений сміх (С.  Словник української мови у 20 томах
4. незмушений — НЕЗМУ́ШЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неви́мушений. Рясно лунали незлобиві, радісні вигуки, лагідно-бадьорі розмови та вільний, незмушений сміх (Вас.  Словник української мови в 11 томах