незміцнілий
НЕЗМІЦНІ́ЛИЙ, а, е.
Який ще не зміцнів; слабкий.
Проспівали в повітці молоді півні ще незміцнілими голосами (Л. Смілянський);
Оце дівчисько ще не взнало до ладу, що то воно за дівування, ще з подружками не наспівалося, не натішилось, а вже його відлучили.., назавжди відібрали найбільші радощі юного життя, поклали ще на слабенькі, незміцнілі плечі тягар, який мусиш нести аж до могили... (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)