незміцнілий

НЕЗМІЦНІ́ЛИЙ, а, е. Який ще не зміцнів; слабкий.

Проспівали в повітці молоді півні ще незміцнілими голосами (Сміл., Крила, 1954, 12);

Оце дівчисько ще не взнало до ладу, що то воно за дівування, ще з подружками не наспівалося, не натішилось, а вже його відлучили.., назавжди відібрали найбільші радощі юного життя, поклали ще на слабенькі, незміцнілі плечі тягар, який мусиш нести аж до могили… (Збан., Сеспель, 1961, 404).

Значення в інших словниках

1. незміцнілий — незміцні́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незміцнілий — -а, -е. Який ще не зміцнів; слабкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незміцнілий — НЕЗМІЦНІ́ЛИЙ, а, е. Який ще не зміцнів; слабкий. Проспівали в повітці молоді півні ще незміцнілими голосами (Л. Смілянський); Оце дівчисько ще не взнало до ладу, що то воно за дівування, ще з подружками не наспівалося, не натішилось, а вже його відлучили.  Словник української мови у 20 томах